Небанківські надавачі платіжних послуг більше не зможуть тримати валютні надходження фізичних осіб з-за кордону на рахунку у валюті – кошти автоматично конвертуються в гривню незалежно від суми переказу й країни відправлення. Це стосується і карткових надходжень через міжнародні платіжні системи.
Курс перерахунку клієнт не обирає: застосовується курс продажу іноземної валюти банку за договором, укладеним між банком і небанківським надавачем платіжних послуг, – таку вимогу вводить Постанова НБУ № 106, що змінила Положення № 2. Якщо надавач не уклав такий договір або не узгодив у ньому курсову умову, зарахувати валютне надходження він не зможе. Різниця між курсом банку та ринковим курсом лягає на отримувача.
Карткові надходження з-за кордону через міжнародні платіжні системи також конвертуються в гривню, але за умови згоди платника щодо курсу перерахунку – вона фіксується на боці платника й міжнародної платіжної системи. Правило поширюється не лише на фізичних осіб, а й на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які приймають карткові платежі з-за кордону.
Обсяг даних про платника й отримувача, що супроводжують зарахування, тепер має відповідати вимогам Закону № 361 про фінмоніторинг. Якщо даних недостатньо, ризик виходить за межі валютного нагляду – операція одночасно порушує і вимоги фінансового моніторингу.
Надавачам платіжних послуг варто вже зараз перевірити договір з обслуговуючим банком і курсову умову в ньому, оновити клієнтські договори й тарифи в частині розкриття курсу зарахування, а також налаштувати потоки виплат і еквайрингу так, щоб підтвердження згоди платника надходило разом з операцією. Оскільки платіжні рахунки прирівняли в цій частині до поточних банківських, той самий режим тепер діє й для них, а мультивалютні рахунки фізичних осіб зберігають валютну функціональність лише поза вхідними переказами з-за кордону.
Посилання скопійовано
