Identification of potentially hazardous objects and development of emergency preparedness and response plans

Згідно Закону, суб’єкт господарювання ідентифікує об’єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин. За результатами ідентифікації об’єкту встановлюється 1, 2 або 3 клас. Порядок такої ідентифікації та обліку затверджено Кабінетом Міністрів України.

Постанова КМУ № 1030 уточнює, що ідентифікація проводиться щодо об’єктів, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується чи зберігається одна або кілька небезпечних речовин. Це стосується як діючих об’єктів, що перебувають у власності або користуванні суб’єкта господарювання, так і об’єктів, що проектуються: для них ідентифікація проводиться ще до затвердження проєктної документації.

ПЛЛА — це план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків. За чинною редакцією Закону оператори розробляють і затверджують такі плани для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують.

Закон прямо визначає, що ПЛЛА є внутрішнім планом об’єкта. Після його затвердження, перегляду або пролонгації оператор протягом п’яти робочих днів подає копію плану до ДСНС або її територіального органу. Перегляд ПЛЛА здійснюється не рідше одного разу на три роки, а якщо підстав для змін немає, його дію можна пролонгувати ще на три роки.

Окремо закон вимагає розробити новий ПЛЛА протягом двох місяців у разі зміни форми власності чи організаційно-правової форми оператора, модернізації виробництва або змін у нормативно-правових актах у сфері діяльності, пов’язаної з ОПН

Це принципове питання, яке часто плутають на практиці.

Політика запобігання аваріям потрібна для об’єктів підвищеної небезпеки 1 або 2 класу. Це прямо передбачено статтею 9-1 Закону. Політика затверджується оператором і подається разом із результатами ідентифікації об’єкта, а для новозбудованих об’єктів — не пізніше ніж за 30 календарних днів до подання заяви про прийняття об’єкта в експлуатацію та видачу сертифіката.

Звіт про заходи безпеки також потрібен для ОПН 1 та 2 класів. Закон зобов’язує оператора готувати і подавати його до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта, а для закінченого будівництвом об’єкта — так само не пізніше ніж за 30 календарних днів до подання заяви про прийняття в експлуатацію. Після аварії звіт має бути переглянутий протягом 30 календарних днів, а після початку модернізації виробництва чи зміни технології — не пізніше 80 календарних днів.

Отже, за чинним законодавством логіка така:

• спочатку проводиться ідентифікація;
• якщо об’єкт не віднесено до ОПН — політика, звіт і ПЛЛА не вимагаються як документи для ОПН;
• якщо встановлено 3 клас — обов’язковим є ПЛЛА;
• якщо встановлено 1 або 2 клас — обов’язковими є ПЛЛА + політика + звіт про заходи безпеки.

Після змін МВС 2025 року політика запобігання аваріям і звіт про заходи безпеки вносяться до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки у форматі PDF разом із супровідним листом через електронний кабінет Реєстру. Сам Реєстр функціонує на підставі постанови КМУ № 690 від 7 липня 2023 р..

Юридичний супровід у сфері ОПН — це не лише підготовка формального пакета документів. На практиці критично важливо правильно визначити перелік небезпечних речовин, класи небезпеки, виробничі одиниці, порогові маси, підготувати розрахунково-пояснювальну записку, коректно оформити повідомлення ОПН-1, а після встановлення класу — своєчасно розробити ПЛЛА, політику та звіт. Помилки на цьому етапі можуть призвести до повернення матеріалів на доопрацювання, затримки введення об’єкта в експлуатацію або претензій з боку контролюючих органів.

Ми допомагаємо:

• провести правовий аналіз, чи підлягає об’єкт ідентифікації;
• підготувати пакет документів для ідентифікації ОПН;
• визначити, чи потрібні саме вашому об’єкту ПЛЛА, політика та звіт;
• супроводити подання документів до ДСНС;
• перевірити чинні документи на актуальність після модернізації, зміни власника або змін законодавства.

– аналіз даних;
– розробка розрахунково-пояснювальної записки;
– подача до уповноваженого органу;
– розробка ПЛЛА та звіту;
– погодження з органом.

– консультації;
– ідентифікація ОПН;
– розробка ПЛЛА;

– установчі документи;
– генеральний план території;
– проектна документація на системи газопостачання;
– акт вводу в експлуатацію комунікацій, акт розмежування;
– паспорт на обладнання для зберігання пожежонебезпечних речовин.