У публікації проаналізовано новий спеціальний порядок міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 875. Розглянуто ключові зміни для виробників та експортерів: строки отримання дозволів, міжвідомче погодження, підстави для відмови.
Нові правила експорту товарів військового призначення та подвійного використання: Уряд затвердив спеціальний порядок на період воєнного стану
1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 875 «Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні», якою затверджено окремий Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання.
Новий Порядок встановлює спеціальний механізм здійснення окремих міжнародних передач у період дії воєнного стану. При цьому загальні правила, встановлені постановами КМУ № 1807 щодо товарів військового призначення та № 86 щодо товарів подвійного використання, продовжують застосовуватися в частині, що не суперечить новому Порядку.
На які товари поширюється новий Порядок?
Постанова № 875 охоплює, зокрема:
- товари військового призначення, які підлягають державному експортному контролю та прийняті на озброєння або кодифіковані як предмет постачання;
- товари подвійного використання, які можуть використовуватися для розроблення, виробництва або використання відповідних товарів військового призначення;
- окремі товари, не внесені до контрольних списків, у випадках, передбачених статтею 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», якщо вони прийняті на озброєння або кодифіковані як предмет постачання;
- технології військового призначення та контрольовані технології подвійного використання.
Експорт товарів вартістю від 15 млн грн
Однією з ключових новел є встановлення окремого порядку експорту товарів, визначених постановою, на суму не менше 15 млн грн. Такий експорт здійснюється на підставі зовнішньоекономічного договору та за наявності відповідного дозволу Державної служби експортного контролю України.
Водночас обмеження щодо мінімальної суми не поширюється на складові частини товарів та комплектувальні вироби.
Визначатиметься перелік держав та критичних товарів
Новий механізм передбачає формування двох важливих переліків.
Міністерство закордонних справ України формуватиме та щоквартально оновлюватиме перелік держав, до яких можуть здійснюватися міжнародні передачі за новим Порядком.
Окремо Міністерство оборони України формуватиме перелік товарів і технологій, експорт яких може становити загрозу обороноздатності та національній безпеці України — так званий перелік критичних товарів.
Обидва переліки погоджуватимуться Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю та враховуватимуться Держекспортконтролем під час розгляду заяв.
Новий підхід до міжвідомчого погодження
Постанова детально врегульовує процедуру погодження міжнародної передачі з іншими державними органами.
Держекспортконтроль протягом трьох робочих днів після отримання заяви направляє відповідний запит до СБУ, Служби зовнішньої розвідки та розвідувального органу Міністерства оборони. Вони мають надати висновок протягом 15 календарних днів.
Важлива новела: якщо відповідний орган не надасть висновок у встановлений строк, міжнародна передача вважається погодженою ним за умовчанням.
Загальний строк розгляду Держекспортконтролем заяви про надання дозволу не повинен перевищувати 30 календарних днів.
При цьому за загальним правилом дозвіл видаватиметься після міжвідомчого узгодження без окремого розгляду Міжвідомчою комісією. Однак Комісія залучатиметься, зокрема, якщо йдеться про державу, з якою відсутня відповідна угода про оборонне співробітництво («Drone Deal»), товари включені до переліку критичних або під час міжвідомчого погодження виникли застереження компетентних органів.
Посилені вимоги до іноземних контрагентів
Перед здійсненням міжнародної передачі необхідно також перевіряти іноземного імпортера, кінцевого споживача, посередника та інших учасників операції.
Порядок встановлює вимоги щодо відсутності санкцій, зв’язків із державою-агресором або державою-окупантом, а також осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю чи міжнародними санкціями.
Крім цього, для передбачених Порядком операцій встановлені вимоги щодо надання державних гарантій держави-імпортера, зокрема стосовно подальшої передачі, реекспорту та використання переданих технологій.
Коли у видачі дозволу можуть відмовити?
Серед підстав для відмови новий Порядок передбачає:
- подання неповної або недостовірної інформації;
- невідповідність іноземного суб’єкта встановленим вимогам;
- наявність санкцій;
- відсутність необхідних державних гарантій держави-імпортера;
- намір Міноборони або іншого державного замовника закупити відповідний товар для потреб оборони України;
- включення товару або технології до переліку критичних;
- невиконання експортером зобов’язань за державними оборонними контрактами.
Водночас передбачений механізм захисту інтересів виробника: якщо у видачі дозволу відмовлено через намір держави закупити відповідний товар, державний замовник має протягом 30 календарних днів вжити заходів для укладення державного контракту. Якщо контракт не буде укладений, суб’єкт може повторно звернутися за дозволом, і ця сама обставина вже не може повторно використовуватися як підстава для відмови.
Змінено також правила оплати за видачу дозволів
Постановою № 875 внесено зміни до постанови КМУ № 746 та встановлено окремі розміри плати за оформлення і видачу дозволів у межах нового Порядку:
20 % вартості товарів — для самостійних (закінчених) виробів військового призначення або подвійного використання;
30 % вартості товарів — для складових частин;
20 % вартості — для експорту технологій;
20 % вартості товарів — для реекспорту до третіх країн товарів, виготовлених за технологіями, переданими іноземним суб’єктам.
Що це означає для українських виробників та експортерів?
Постанова № 875 фактично створює окремий механізм експорту оборонної продукції та відповідних технологій під час воєнного стану, одночасно поєднуючи можливість здійснення експорту з контролем за забезпеченням першочергових потреб оборони України.
Для бізнесу це означає необхідність ще до укладення зовнішньоекономічного контракту правильно визначити статус товару, можливість застосування нового Порядку, статус держави-імпортера та контрагента, необхідний пакет документів і державних гарантій, а також перевірити ризики включення продукції до переліку критичних товарів.
Наша команда постійно відстежує актуальні зміни у законодавстві у сфері державного експортного контролю та допомагає бізнесу застосовувати нові вимоги на практиці.
Посилання скопійовано